Правила KOZAK RP | Закон "Про Національну Поліцію України"

[Олексій Міллер]

Дата реєстрації законопроєкту: 04.06.2025

Рубрика законопроєкту: Національна поліція України

Суб'єкт законодавчої ініціативи: Президент

Ініціатор законодавчої ініціативи: Олексій Міллер

Суть законопроєкту: Законопроєкт "Про Національну поліцію"

Розділ 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ​

Стаття 1. Національна поліція України

1. Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Стаття 2. Завдання поліції

1. Завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах:

1) забезпечення публічної безпеки і порядку;

2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави;

3) протидії злочинності;

4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.

5) прийняття позовних заяв на правопорушення від громадян.

Стаття 3. Правова основа діяльності поліції

1. У своїй діяльності поліція керується Конституцією України, Кримінальним кодексом України, Кримінальним процесуальним кодексом України, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Стаття 4. Загальна система поліції

1. Систему поліції складають:

- Центральне Управління національної поліції України м.Київ;
- Інші підрозділи та управління підконтрольні Центральному Управлінню національної поліції України м.Київ.

2. До складу апарату Центрального Управління національної поліції України м. Київ входять організаційно поєднані структурні підрозділи, що забезпечують діяльність керівника поліції, а також виконання покладених на поліцію завдань.

2. Організаційна структура Національної поліції України визначається Генералом Національної поліції України м.Київ.

Стаття 5. Центральне управління Національної поліції України м. Київ служить суспільству, шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку, координує і контролює діяльність інших органів Національної поліції України. До складу Центрального управління національної поліції України м. Київ входять функціонуючі підрозділи, які відповідно до потреб організації, з урахуванням поточних завдань та стратегічних напрямів діяльності НПУ, були створені Генералом Національної поліції України.

Розділ 2. ПОЛІЦЕЙСЬКІ ЗАХОДИ​

Стаття 6. Превентивні поліцейські заходи

1) перевірка документів особи;

2) опитування особи;

3) поверхнева перевірка і огляд;

4) зупинення транспортного засобу;

5) вимога залишити місце і обмеження доступу до визначеної території;

6) обмеження пересування особи, транспортного засобу або фактичного володіння річчю;

7) проникнення до житла чи іншого володіння особи;

8) перевірка дотримання вимог дозвільної системи органів внутрішніх справ;

9) застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Стаття 7. Зупинення транспортного засобу

1. Поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі:

1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху;

2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу;

3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об’єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення;

4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку;

5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути;

Стаття 8. Поліцейські заходи примусу

1. Поліція під час виконання повноважень, визначених цим Законом, уповноважена застосовувати такі заходи примусу:

1) фізичний вплив (сила);

2) застосування спеціальних засобів;

3) застосування вогнепальної зброї.

2. Фізичним впливом є застосування будь-якої фізичної сили, а також спеціальних прийомів боротьби з метою припинення протиправних дій правопорушників.

3. Спеціальні засоби як поліцейські заходи примусу - це сукупність пристроїв, приладів і предметів, спеціально виготовлених, конструктивно призначених і технічно придатних для захисту людей від ураження різними предметами (у тому числі від зброї), тимчасового (відворотного) ураження людини

Стаття 9. Порядок застосування поліцейських заходів примусу

1. Поліцейський зобов’язаний заздалегідь попередити особу про застосування фізичної сили, спеціальних засобів і
вогнепальної зброї і надати їй достатньо часу для виконання законної вимоги поліцейського, крім випадку, коли зволікання може спричинити посягання на життя і здоров’я особи чи та/або поліцейського або інші тяжкі наслідки, або в ситуації, що склалася, таке попередження є невиправданим або неможливим.

Стаття 10. Застосування вогнепальної зброї

1. Застосування вогнепальної зброї є найбільш суворим заходом примусу.

2. Поліцейський уповноважений на зберігання, носіння вогнепальної зброї, а також на її застосування і використання лише за умови що він пройшов відповідну спеціальну підготовку.

2. Випадки, коли дозволено застосовувати вогнепальну зброю:

1) для відбиття нападу на поліцейського або громадян.

2) для звільнення заручників.

3) для відбиття нападу на об’єкти, які були захоплені.

4) для затримання особи, яку застали під час вчинення злочину і яка намагається втекти.

5) для затримання особи, яка чинить збройний опір, намагається втекти із застосування зброї.

6) для зупинки транспортного засобу шляхом його пошкодження.

7) для примусового припинення зльоту літаючого апарату.

Стаття 11. Застосування вогнепальної зброї без попередження

1. Застосування вогнепальної зброї без попередження допускається:

1) у разі збройного нападу, із застосуванням техніки.

2) якщо особа чинить збройний опір;

2. Що категорично заборонено:

1) при поводженні з вогнепальною зброєю безпідставно направляти ствол в бік людей, транспорту, будинків.

2) залишати зброю без нагляду, де б це не було або передавати її іншим особам;

3) користуватись без необхідності чужою зброєю та зброєю, уміння поводження з якою відсутні;

4) стріляти по автомобілю без необхідності.

5) діставати зброю без необхідності.

6) погрожувати людям застосуванням зброї.