Дата реєстрації законопроєкту: 07.06.2025
Рубрика законопроєкту: Недоторкання
Суб'єкт законодавчої ініціативи: Президент
Ініціатор законодавчої ініціативи: Олексій Міллер
Суть законопроєкту: Законопроєкт "Про недоторкання"
Розділ І. Загальні положення
Стаття 1. Право на недоторканність
- Кожна людина має право на особисту недоторканність, що включає захист її фізичного, психологічного, морального та інформаційного простору.
- Це право є невід’ємним, гарантованим Конституцією України та міжнародними договорами, ратифікованими Верховною Радою України.
Стаття 2. Сфера дії недоторканності
- Особиста недоторканність забороняє будь-яке насильство, катування чи приниження людської гідності.
- Територіальна недоторканність охоплює захист житла, особистих речей та приватного простору від незаконного вторгнення.
- Інформаційна недоторканність забороняє розголошення, збирання чи використання персональних даних без згоди особи.
- Психологічна недоторканність охоплює захист від примусу, шантажу, психологічного тиску.
Стаття 3. Гарантії реалізації права
- Держава зобов’язується створити ефективні механізми захисту недоторканності.
- Кожен має право звернутись до суду у разі порушення цього права.
- Органи державної влади не мають права використовувати інформацію про особу без її згоди, окрім випадків, передбачених законом.
Стаття 4. Законні обмеження
- Обмеження недоторканності допускаються лише у випадках, прямо передбачених законом, у межах кримінального провадження, для захисту громадської безпеки або прав інших осіб.
- Такі обмеження можуть бути здійснені тільки за рішенням суду та мають бути необхідними і пропорційними.
Стаття 5. Відповідальність за порушення
- Особи, винні у порушенні недоторканності, несуть відповідальність згідно з законом.
- Потерпілий має право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Розділ ІІ. Суб’єкти, що користуються правом спеціальної недоторканності
Стаття 6. Суб’єкти спеціальної недоторканності
- З метою забезпечення незалежного та ефективного виконання службових обов’язків, спеціальна недоторканність може надаватися окремим категоріям осіб.
- Такими особами є:
1) Президент України
– користується державною недоторканністю на час перебування на посаді. Притягнення до відповідальності можливе лише у межах процедури імпічменту.
2) Народні депутати України
– не можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності без згоди Верховної Ради України, за винятком випадків затримання під час вчинення злочину.
3) Судді
– користуються недоторканністю згідно з Конституцією та Законом «Про судоустрій і статус суддів». Арешт чи притягнення можливе лише за згодою Вищої ради правосуддя.
4) Уповноважений Верховної Ради України з прав людини (Омбудсман)
– не несе відповідальності за дії, здійснені в межах повноважень, передбачених законом.
5) Дипломатичні представники іноземних держав
– користуються недоторканністю відповідно до норм міжнародного права та Віденської конвенції про дипломатичні зносини 1961 року.
Стаття 7. Обмеження спеціальної недоторканності
- Жодна недоторканність не є абсолютною і не може бути використана як інструмент безкарності.
- Зняття або обмеження спеціального статусу допускається у порядку, встановленому законом, із забезпеченням права на захист.
- Привілеї недоторканності не поширюються на умисне вчинення тяжких або особливо тяжких злочинів.
Розділ ІІІ. Прикінцеві положення
Стаття 8. Набрання чинності
- Цей Закон набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
Стаття 9. Приведення законодавства у відповідність
- Кабінет Міністрів України у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом має забезпечити приведення нормативно-правових актів у відповідність до його положень.
- Закони та інші нормативні акти, що суперечать цьому Закону, втрачають чинність.